#Шевченку_210 Учениця 8-А класу Угринівського ліцею Ангелінка Качкан – серед переможців Всеукраїнського конкурсу есеїв “Мій Шевченко” від Громадський інститут аналітики. Я щиро радію за ще одну велику перемогу своєї дитини, котра незбагненно, сильно, тонко, хвилююче нанизує слова у глибокі сенси…. котра вміє дивувати словами і оживляти слова. Це великий дар від Бога!!! Текст есею подаю нижче. Відеочитання авторського твору переможниці опубліковано вчора на моїй сторінці. Запрошуємо послухати! Радію!! Дякую Богу за все! Разом до зірок! (З фейсбук сторінки Ірина Садула)
Есей “Мій Шевченко”
“Кобзарю мій, Ти світ великий відкриваєш, все говорячи мені: «Читай, люби і не зупиняйся». Це був перший наш урок, що навчив мене любити і, можливо, ще далі за своєю метою міцно крокувати. У твоїх рядках чимало болю, а ще – історії невмирущої, туги…
Ти навчив мене любити, мріяти, діяти, а ще – бачити із заплющеними очима. Коли твої вірші читаю, одразу в уяві життя бурхливе проминає, усе, як на картині.
Ти – Велика людина слова живого. У моїх голові все цитати лунають: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає…». Видатний митцю! Ти ніби про час теперішній говориш, адже без Бога пропащії ми люди.
У моєму серці відлунює могутній Дніпро, Україна безкрайна…Ти так її описав!… Я не зможу дібрати слів, аби передати подив! А слова твої досі на Батьківщині лунають, і силу нам сьогодні дають у цій боротьбі нелегкій…
Доки постріли лунають – митця читаємо, надихаємося словами: «Свою Україну любіть, любіть її во время люте і в останню тяжкую мінуту за неї Господа моліть». Молимо, Кобзарю. Просимо… Любимо…Сподіваємось…
Вкраїну ми бережемо так, як беріг її Ти. Тривоги лунають, а нас Шевченкові вірші зігрівають краще за сонце!
Від початку війни, Поете, Ти став для України і місяцем, і ясною зорею. Ти – наш поводир, Учитель. Вчиш не тільки своїми діями, але й словами любити смутливу, але таку рідну землю…”.
Ангеліна Качкан, учениця 8-А класу Угринівського ліцею, керівник- Ірина Садула.
